Останнє сальто: повчальна історія про те, як важливо в житті вчасно казати “ні”

Одного гімнаста змусили вийти на арену, щоб він зробив ще раз своє коронне сальто. Гімнаст втомився. Він відмінно виступив, публіка аплодувала! Ось імпресаріо і вблагав, майже змусив гімнаста зробити ще одне сальто… Всього одне…. Виходь і зроби це чудове сальто під куполом цирку.

Гімнаст впав і розбився на смерть. Знайома історія, дуже сумна.

Коли у нас всі сили витрачені, коли ми мріємо тільки про те, що зараз приймемо ванну і ляжемо, або просто стиснемось в грудочку і полежимо, сядемо, відпочинемо, ось зараз, зараз! Нам це так потрібно! Ми так втомилися! – нас просять зробити ще одне сальто.

І можна зрозуміти людей; їм це потрібно! Саме зараз потрібно, щоб ми встали і зробили те, що вони просять. Наполягають навіть. Ну будь ласка, ну знайдіть час і сили для мене!

Сядьте за кермо і приїжджайте мене зустріти. Прийміть ще одного пацієнта, людина хоче саме до вас, а це мій хороший знайомий. Я йому обіцяв, що ви його приймете! Вийдіть на роботу у вихідний, відкладіть відпустку, я розумію, що ви стомилися, але без вас не впоратися!

Ще одне сальто, будь ласка!

І ось… скільки людей, яких доконав серцевий напад, або які потрапили в аварію, отримали травми, захворіли депресією, – майже всі вони були жертвами “останнього сальто”. Найприкріше, що без допомоги цих людей цілком могли обійтися. Ніхто не гинув без цього сальто. Ні пожежі не було, ні загрози здоров’ю, ні війни… Нічого такого.

Ну хто постраждав би, якби гімнаст відпочив і відновив сили? Хто загинув би, якби бухгалтер не працював би в суботу? Хто б помер, якби викликав таксі з вокзалу, а не чекав вас в якості таксиста? Ну, не зварили суп для сім’ї, тому що страшно втомилися. Не відмили до блиску унітаз, вибачте. Не відвідали родичів літніх сьогодні, а відвідали завтра?

Не примушуйте себе робити останнє сальто просто тому, що цього комусь хочеться. Або ваш внутрішній імпресаріо вас примушує.

Якщо немає сил – відмовтеся. Тому що наслідки бувають дуже сумними. А публіка піде дивитися на іншого гімнаста. Або на нового клоуна…

© Ганна Кір’янова Джерело: Дитячий психолог